Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

папай

Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПАЙ"
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Гирувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Лебед. у. Cм. ґерувати.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.