Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Витягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. витягтися, -гнуся, -нешся, гл. Вытягиваться, вытянуться, протянуться. Та балка витяглась ік Абрамівці. Як учеше батька ціпом по лисині, той і витягсь (т. е. умеръ).
Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася.
Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Повезуть у сенат до царя.
Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. Билось наше серце солодкими сподіванками.
