Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця.
Піддурити Cм. піддурювати.
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
