Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл.
1) = захрумкаты.
2) = захрущаты.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Тілько скажу подружжю потайному. Пошептом дає козакам потайний наказ. Потайний гріх ще й грішніщий. Потайна лихоманка.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
