Будра, -ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. Cм. росхідник.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Ухекати, -каю, -єш, гл.
1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть.
2) Сожрать. Собаки ухекали кляті.
