Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панцерник

Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЦЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЦЕРНИК"
Гнуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Колат, -ту, м. Стукъ. Kolb. І. 82.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти. Желех.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ. Вх. Зн. 69.
Фактовий, -а, -е. = фактичний. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЦЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.