Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Нестися, несуся, -се́шся, гл.
1) Нестись, быстро двигаться.
2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться.
3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш.
Пупчик, -ка, м.
1) Ум. отъ пуп.
2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних.
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Расплескивать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Ча меж. 1) Крикъ на воловъ: а) направо. б) Налѣво. в) Тише! 2) Крикъ на лошадей: но! Cм. чала.
