Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грубниця

Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина. МВ. (О. 1862. І. 92).
Кущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Сушняк, -ка, м. = сушник.
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Точій, -чія, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив. Екат. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.