Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грубниця

Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ. Шух. I. 227.
Злести́ти, -щу, -стиш, гл.кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.
Надзе́мний, -а, -е. Небесный. В Аллаховій обителі надземній. К. М. X. 46.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.