Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грубниця

Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИЦЯ"
Баляс, -су, м. Шумъ. Шейк.
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Білилечко, -ка, с. Ум. отъ білило.
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Відсотати Cм. відсотувати.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Напрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. напрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. Закр. 2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату. 8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
Нестерпучий, -а, -е. Нестерпимый.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.