Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груба

Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБА"
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Ном. № 9039. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Мет. 231. Жіночі примхи. МВ. І. 38.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування. Чуб. V. 674.
Непокірливо нар. Непокорно.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Мнж. 145. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Чуб. V. 303. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 4 5. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Чуб. V. 1079. Вони сами скололи того гайдамаку. ЗОЮР. 1. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.