Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголубити

Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Вивірити Cм. вивіряти.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Покутя Cм. покуття.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.