Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголоджений

Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДЖЕНИЙ"
Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Поганкувато нар. Плоховато.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛОДЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.