Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згожуватися

Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖУВАТИСЯ"
Відслужити Cм. відслужувати.
Завойо́вувати, -ву́ю, -є́ш, сов. в. завоювати, -воюю, -єш, гл. Завоевывать, завоевать. Хоче завоювать у цього царя старшу дочку. Рудч. Ск. І. 106.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром. Св.
Пачесовачка, -ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна. Вх. Уг. 249.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Погрозити Cм. погрожати.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Численність, -ности, ж. Многочисленность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.