Вернець, -нця, м. = вочкарь.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Ум. волокушка.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Опасуватися, -суюся, -єшся, сов. в. опасатися, -саюся, -єшся, гл. Опоясываться, опоясаться. 2) Только несов. в. Опасаться. Опасувались, щоб не понаходило бурлацтва і гайдамак.
Приятелька, -ки, ж. Пріятельница. Почали вчащати якісь приятельки. Є у мене сусідонька, добра приятелька.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость.
