Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодитися

Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь. Бор. 26.
Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани. Шевч. ІІ. 2.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять. Вх. Зн. 48.
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Котл. Ен. VI. 19. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли. Кролев. у.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.