Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодитися

Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Мизерні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Бѣднѣть, нищать. 2) Худѣть, тощать, приходить въ болѣзненное состояніе. Оце й захиріє дитина, стогне, мизерніє. Думаю: от-от умре. Левиц. І. 139.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.