Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодитися

Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Вавонька, -ки
Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати. Гол. IV. 409. 2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату. МУЕ. III. 48.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Вх. Зн. 76. Cм. химородь.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.