Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Напра́вити Cм. направляти.
Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Став лучок направлять. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Перетягати I, -га́ю, -єш, сов. в. перетягти, -гну, -неш, гл.
1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину.
2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину.
3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло.
