Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. 2) Сани обшитые лубками.
Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? Не прийде мі на дум.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Зима́ и пр. = зіма и пр.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. У кожної купи був свій ватажок. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). У нас справа швидка: з креса та в груди.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Назирай орлиним оком сирітськую хату. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
