Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Єлини́ця, -ці, ж. Названіе воды въ заговорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице.
Знагла нар. Внезапно.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій.
2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне!
3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Перестригти, -жу́, -же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
