Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згожий

Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖИЙ"
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Зміевск. у.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати. Шевч. 352.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Хваска, -ки, ж. = фаска. Ум. хвасочка.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.
Чарівка, -ки, ж. = чарівниця. Ум. чарівочка. Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє? Федьк. Пов. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.