Же́навий, -а, -е. Живой, проворный.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Ужиточно нар. Полезно.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
