Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крикливий

Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЙ"
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею. Лубен. у.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.