Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. І манна на народ посипалася грядом. 2) Раст. Gliceria fluitans. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.
