Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубчина

Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИНА"
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята. Шевч. 150. 2) Условиться, договориться. Шевч. 104.
Приобріти, -рію, -єш, гл. = придбати. Вх. Зн. 55.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.