Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубчина

Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИНА"
Бахурь, -ря, м. 1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. І. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = байстрюк. Шух. І. 32. 3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех. 4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.
Валюшня, -ні, ж. = валюша. Уман. IV. 94.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.