Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз.
Нажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Вже не нажити йому другої такої дружини. Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
Натще нар.
1) Натощакъ.
2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим.
Падальник, -ка, м. = падалець.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл.
1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу.
2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена.
3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш.
3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи.
