Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Гляданка, -ки, ж. Торговля.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. — оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. Вона їх очима так і пожерла обох.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
