Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездушний

Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Желех. Ум. біличка.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Кущанка, -ки, ж. Небольшое стадо овецъ, часть отари. Отара — це як багацько овець, а як трошки, так кущанка. Черномор. Кущанка — малий шматок овечат. О. 1862. V. Кух. 38.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. Cм. окликати, оголошати.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Паста, -ти, ж. Мышеловка, крысоловка. Cм. пастка. Вх. Пч. II. 7.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Поспівати II, -ва́ю, -єш, гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.