Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездушний

Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи. Желех.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.
Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. Брацл. у.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Ни.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.