Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Соборище, -ща, с. = собір.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички.
