Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Товща, -щі, ж. Густой лѣсъ, дебри. Товща самарська.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.
