Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.
2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Леньмо, поленьмо до свого пана. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости.
