Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездольниця

Бездольниця, -ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. бездольничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИЦЯ"
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
Рубель II, -бля, м. Рубль, денежная единица. Ум. рублик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Чуб. V. 586. Ув. рубляка.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДОЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.