Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездольниця

Бездольниця, -ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. бездольничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИЦЯ"
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. (КС. 1902. X. 148).
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1. Вх. Пч. І. 15.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДОЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.