Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леліти

Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТИ"
Вечірки, -рок, ж. мн. = вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки. Рудч. Ск. II. 51. Грин. II. 174. ІІІ. 275.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ном. № 483.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Помастити, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. І. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Слинути, -ну, -неш, гл. Разноситься, разглашаться. По нещасній Україні слинула новина: не єдного смерть спіткала козацького сина. Гол. І. 16. Нехай твоя слава слине, турецькая нехай гине. Pauli.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.