Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле.
Засторо́нок, -нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці.
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає.
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
