Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав!
Лю́лька, -ки, ж. 1) Курительная трубка. Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. У гуцуловъ части трубки называются: вершок, въ который набивается табакъ, сподок — въ него затыкается чубук; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются чо́пиком; надъ вершком находится накривка или шишка (крышка), которая къ вершку прикрѣплена кочергою — треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на чопу; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. кучерями: сподо́к украшается гре́бінем, а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ сподо́к съ вершко́м проволочная плетінка; та часть чубука, которая берется въ ротъ, наз. пищок. 2) Родъ писанки. Ум. люлечка. Козак сердега люлечку потягає.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?»
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. Він більш походив на звірюку, як на чоловіка.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Він росплатавсь коло порога.
2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня.
Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. Неначе трясця його трясло. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть.
