Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леме

Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕ"
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи). Радом. у.
Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Молоча́к, -ка́, м. Раст. a) Euphorbia esula L. б) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 122, 137. Cм. молоча́й.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Умах нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.