Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леліч

Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІЧ"
Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини. Желех.
Махля́р, -ра, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Панва 1, -ви, ж. 1) Сковорода. Желех. 2) Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. І. 132.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.