Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леліч

Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІЧ"
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.
Почепляйти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.