Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелітка

Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Голов'Яний, -а, -е. Головной. Голов'яна хустка. Кіевск. у.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) = проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.