Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелечиня

Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИНЯ"
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Варило, -ла, с. Вареніе, варка. Встрѣчено въ пословицѣ: Саме варило бабу постарило, — т. е. вареніе, работа около печи старить женщину. Фр. Пр. 137.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Папський, -а, -е. Папскій. Папська булла. Шевч.
Піддимок, -мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛЕЧИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.