Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Верше нар. Выше.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами.
Кліпавка, -ки, ж. Вѣко глаза.
Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
