Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади.
Закачурити, -рю, -риш, гл. — хвіст. Спить кольцомъ хвостъ. Пес закачурит Хвіст як обарянец.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Просторо нар.
1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо.
2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать).
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. храпли́ва. Названіе коровы.