Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапуга

Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПУГА"
Горо́шковий, -а, -е. О. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Площа, -щі, ж. = площина.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув. Шух. І. 215.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.