Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ.
2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. б) — сльози. Listera ovata В. Orchis militaris L. в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Муря́х, -ха, м. Муравей.
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Рикання, -ня, с.
1) Рычаніе. Рикання їх в чагарняках чувати.
2) Ревъ (вола, коровы).
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка.
