Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Золотаренко, -ка, м. Сынъ золотыхъ дѣлъ мастера.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Лая — песє весілє.
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив.
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли.
