Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Ум. охвице́рик, охвице́рочко.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай.
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
Цямбати, -баю, -єш, гл. Дергать.
Шановний, -а, -е. Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому.
