Ґрундзьо́ваний, -а, -е = Ґрундзюватий. Не яке воно і ґрундзьоване, щоб шановний читець не розборсав його сам, прочитавши картку-дві в книжці.
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Дарабчик хліба.
Зазу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився. 2) Впиваться, впиться (зубами).
Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Зговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговорить, сказать. Хата, як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти. А що я тобі казатиму, дочко, — зговорила Чайчиха похмуро. Як сеє зговорили, так барзо й учинили.
Отара, -ри, ж. Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. Ум. отарка, отарочка.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Похрестини, -тин, ж. мн. Празднество на второй день крестинъ. То-же, что и проди́рини, очедирини.
Третяк, -ка, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола.
4) Младшій пастухъ при чабані и личмані.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ.
6) Порода чеснока. Ум. третячо́к. Бичок-третячок.
Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.
