Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно.
Побродити, -джу, -диш, гл.
1) Походить въ бродъ. Побродила по воді.
2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила.
3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила.
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки.
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні.
Хабарій, -рія, м. = хабарник.
