Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаповитий

Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОВИТИЙ"
Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. І. 77.
Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Накида́льний, -а, -е. Употребляющійся для набрасыванія (объ арканѣ). Накидальний повалень. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.