Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаповитий

Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОВИТИЙ"
Загля́нути Cм. заглядати.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.