Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдарка

Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала. Новомоск. у.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько. Новомоск. у.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.