Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдарка

Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Конечно нар. = конечне.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку. Кв.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Тригубий, -а, -е. Съ заячьего губою. Шейк.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.