Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися.
Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Лиха искра поле спале й сама злизне.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая.
Недомисел, -слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки.
Поплітати, -та́ю, -єш, гл.
1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками.
2) Связывать горшки проволокою.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника.
Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати.
Хлепіт, -поту, м.
1) Плескъ, всплески.
2) мн. хлепоти. = гряда 3.
