Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
Покохати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Полюбить. Щиро покохала його наша гордовата Катря.
2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав.
Приголовок, -вка, м.
1) = приголовач 1.
2) = приголовач 3.
3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Ум. приголовочок, приголовчик.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими.
