Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Пішла отара; чабани спереду на крилах. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. 5) Борть, бокъ лодки. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.