Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бискуп

Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСКУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСКУП"
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИСКУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.