Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса).
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Ум. сукняночка.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.
