Буцати, -цаю, -єш, сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син.
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Тирвак, -ка, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
Хромка, -ки, ж. = хрімка.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной.
