Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився.
Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. Ум. Гордови́тенький.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно.
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась.2) Двинуться въ путь.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
