Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Виновате, -того, с. Долгъ. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Патинок, -нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Набула без панчіх патинки. Подай патинки господині.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище.
Прилипати, -па́ю, -єш, сов. в. прили́п(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Ум. свинарик.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе.
