Вирячити Cм. вирячувати.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати.
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл.
1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло.
2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
