Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збезчестити

Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕЗЧЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕЗЧЕСТИТИ"
Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Кв. І. 194. Там-той брехав, а ти підбріхуєш. Фр. Пр. 123.
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу. Нѣжин. у.
Сікнутися Cм. сікатися.
Удатно нар. = удатне.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЕЗЧЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.