Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый.
Стоніг, -но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
