Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. А ні до кого вогорити.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба.
Куяга, -ги, м. = куя. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо!
Негідність, -ности, ж. Недостойность.
Письмечко, -ка, с. Ум. отъ письмо. А тут і письмечко... не відгадаю від кого.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
