Витяжка, -ки, ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Піддержувати, -жую, -єш, сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав.
Ротний, -а, -е. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
Тамок нар. = там.
Троюда, -ди, м. Забіяка.
Трьохскладовий, -а́, -е́ Трехсложный. Трьохскладові слова.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ.
