Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Глевкий, -а, -е. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Хліб глевкий — на зуби лекше.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Розчахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) О деревѣ: разодраться, расколоться вдоль въ мѣстѣ развѣтвленія.
2) О человѣкѣ, скотѣ: разорваться въ паху отъ расхожденія ногъ. На льоду розчахнувся.
Студити, -джу, -диш, гл.
1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити.
2) Знобить. Студить мене.
Чубко, -ка, м. = одуд.
