Вапенник, -ка, м. = вапельник.
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus.
Ґірґи мн. Плечи.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл. — ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли.
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. 2) Плавники рыбы. Ум. пір'ячко.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
